Зараз немає петицій на які триває збір підписів

Переглянути всі петиції »

Статистика відвідувань

Пройшли трагічні роковини жорстокої розправи над єврейським народом на Калинівщині

«Криваві землі» - так американський історик Тімоті Снайдер називає територію, яка лежить від Центральної Польщі до Західної Росії і розташовується на території України, Білорусі і країн Балтії. Впродовж 1933 - 1945 років націонал-соціалістським та сталіністським режимами тут  було знищено більше 14 мільйонів життів. Вони загинули не на війні, а були заморені голодом, розстріляні.  Знищення розпочалося  з винищення українців Голодомором, а завершилося «остаточним вирішенням єврейського питання», під час якого мільйони євреїв були знищені нацистським окупаційним режимом.

 У трагічні роковини жорстокої розправи над єврейським народом у Калинівці, Іванові та Пикові відбулися мітинги-реквієми в пам’ять про загиблих. Його учасниками були представники місцевої та обласної влади, єврейської релігійної громади, мешканці сіл та міста, молодь.

Майже шестисот євреїв тридцятого травня 1942 року розстріляли біля Калинівки.

Тридцятого травня 1942 року, в суботу, у Калинівському районі було розстріляно близько п’яти тисяч євреїв. Найбільші розправи нацисти влаштували в Іванові, Пикові, Лісовій Лисіївці та Калинівці. У Калинівці, разом із євреями також розстріляли військовополонених, які будували у місті аеродром.

Сімдесят п’ять років           промайнуло від страшного дня розправи, але пам’ять про нелюдські звірства нацистів і досі живе й не заростають стежки до масових поховань.

-У цій могилі покояться свекруха і дівер моєї бабусі, - розповідає Галина Мадоян з Пикова. – Бабуся часто розповідала мені про те як людей згонили сюди на розстріл. Вони майже до останнього вірили в те, що їх ведуть у гетто, але коли колона повернула за село, до єврейського кладовища, усі зрозуміли, що це дорога в один кінець. Бабуся крикнула одному хлопчику, щоб він утікав у левади, і той майже втік, але там його наздогнав поліцай і вбив. Кажуть, що кілька днів земля тут ворушилася, і текли ріки крові.

У Пикові збереглося ще одне свідчення очевидця трагічних подій - Семена Держковича - людини, яка стояла в той роковий день на краю смертельної прірви і якій вдалося дивом залишитися живим. У 1942 році йому виповнилося лише 13 років. Разом з родиною, трьома братами, сестрою та матір’ю Семена Держковича фашисти забрали просто з дому. Тоді на захист їхньої родини стали місцеві селяни-сусіди: Гнат Сивак і Сава Волосенко, але що можна було зробити проти озброєних солдатів.

 Трагічні події розігралися у цей же день і в Іванові. Більше тисячі євреїв окупанти зігнали до кладовища. Їм наказали роздягатися, коли полонені роздяглися їх по черзі підводили до ями і розстрілювали. По кілька годин діти, літні люди, жінки, чоловіки вистоювали у черзі до своєї загибелі. За цей моторошний час молоді люди вкривалися білим полотном сивини. У бібліотеці Іванівського інтернату зберігаються свідчення очевидців тих жорстоких подій.

Повернутись

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація